[ Кримськи депозити ПриватБанку ]

ПРО ПРОЕКТ

Внаслідок політичної кризи в Україні, що розпочалася наприкінці 2013 року, вже у 2014 році АР Крим та м. Севастополь перейшли під фактичний контроль Російської Федерації. Всі філії та відділення українських банків припинили своє функціонування на цих територіях, та більшість з них перевела обслуговування поточних та депозитних рахунків своїх клієнтів на материкову частину України й забезпечила останнім вільний доступ до належних їм коштів.

Однак, найбільший український банк – ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в однобічному порядку без будь яких правових підстав заблокував усі рахунки своїх клієнтів, що були відкриті на зазначених територіях, загальною ємністю 8 млрд. 215 млн. грн. (офіційна інформація, що підтверджується Звітом про фінансову діяльність ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 2014 р., розміщеним на офіційному веб-сайті банку).

Заблокованими виявилися кошти всіх клієнтів, що відкривали рахунки на зазначених територіях, незважаючи на те, юридичні чи фізичні це особи, залишилися вони жити в Криму, чи вимушені були переселитися на материкову частину України, чи були вони на момент блокування громадянами України або громадянами інших держав. Окрім особистих та корпоративних рахунків, заблокованими виявилися рахунки благодійної та соціальної спрямованості, на яких акумулювалися кошти для лікування тяжкохворих осіб, соціальні виплати тощо.

Наприкінці березня 2014 року ПриватБанк був найбільшим банком на зазначених територіях та обслуговував 790 000 приватних і 12 000 корпоративних клієнтів, серед яких приблизно 400 000 вкладників.

Деякі з них скористались можливістю відшкодувати втрачені кошти за допомогою Автономної некомерційної організації «Фонд захисту вкладників». Це російська установа, що почала функціонувати на півострові та взяла на себе зобов’язання з відшкодування вкладів особам, чиї вклади не перевищували 700 000 російських рублів на момент референдуму 2014 року про статус Криму та його входження в состав Російської Федерації як суб’єкта Федерації, та були зареєстровані чи фактично мешкали на території АР Крим та м. Севастополя.

Через кілька місяців після блокування кримських рахунків, коли стало зрозуміло, що перемовини з банком на предмет розблокування рахунків та поновлення обслуговування з боку банку ні до чого не призведуть, єдиним можливим шляхом вирішення проблеми стало звернення до суду.

З метою консолідації зусиль з повернення коштів “кримським” клієнтам ПриватБанку в жовтні 2014 р. за ініціативою адвоката Дмитра Дугінова була створена Громадська організація “Рада з питань захисту прав споживачів фінансових послуг”.

Основними проблемами, з якими зіштовхнулися “кримські” клієнти ПриватБанку в 2014-2016 роках, була відверто нахабна позиція банка у суді, яка полягала в тому, що у банка нібито відсутня будь яка інформація про його зобов’язання перед кримськими клієнтами, у зв’язку із тим, що ця інформація нібито вкрадена Російською Федерацією. Критичною ця обставина була для тих клієнтів банка, у яких були частково або повністю відсутні документи, які підтверджували б факт передання банку коштів, або такі документи були оформлені з порушенням норм законодавства. У зв’язку із цим певна кількість вкладників почала програвати судові процеси.

Важливою обставиною в цій ситуації стало довгоочікуване отримання Радою з питань захисту прав споживачів фінансових послуг від банка інформації, яка підтверджувала, що банк все ж володіє інформацією про рахунки своїх кримських клієнтів та обсяг зобов’язань перед ними.

На початку 2016 р. ті вкладники, хто вже пройшов усі судові інстанції, отримавши рішення судів на свою користь, та звернувся до органів виконавчої служби за примусовим стягненням присуджених коштів, зіштовхнулися із новою перешкодою банку – блокуванням роботи органів ДВС у питанні примусового стягнення з банка присуджених коштів. Завдяки зверненням банка до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська судом було заборонено органам ДВС по всій країні здійснювати дії з примусового списання коштів з банка на користь його клієнтів. Дані рішення носили протизаконний характер, але допоки зазначені рішення були чинними списання з банку жодної копійки було неможливим. Нами успішно скасовувалися такі рішення, але у той самий день, в який апеляційний суд скасовував рішення Жовтневого районного суду про заборону стягувати кошти з банка, з’являлося нове рішення Жовтневого районного суду про заборону стягувати, та все розпочиналося з початку.

Практика таких рішень припинилася лише після націоналізації банка державою наприкінці 2016 року.

Націоналізація банка державою у 2016 році, вселила у наші серця велику надію на те, що тепер, після того як банк став державним, він припинить свою політику повного ігнорування своїх кримських клієнтів. Ми активно взялися за налагодження діалогу у цьому питанні з новим головою правління банка паном Шлапаком та Міністерством фінансів України, яке на той час було стовідсотковим акціонером банку.

За нашою ініціативою голова правління банку Олександр Шлапак звернувся до Мінфіну з пропозицією повернення на баланс банка зобов’язань перед його кримськими клієнтами та отриманням докапіталізації для виконання зобов’язань. Нажаль, докапіталізація не відбулася, а зобов’язання на баланс банка повернуті не були.

Незважаючи на це, ми не збиралися здаватися та не давали можливості державі зняти з порядку денного питання кримських клієнтів банка. Шляхом постійної комунікації з керівництвом Адміністрації Президента, Мінфіну, банком, правоохоронними органами ми спромоглися створити можливість отримання підтвердження існування забовязань банка перед його кримськими клієнтами. Завдяки нашим зусиллям, починаючи з грудня 2019 р., кожен вкладник, навіть якщо в нього немає повного пакету документів, або не збереглися оригінали документів має можливість звернутися до суду та у ході процесу отримати від банка підтвердження наявності рахунків та залишків коштів на них.

Це стало можливим завдяки викриттю нами та нашими партнерами в ЗМІ багатомільярдної шахрайскої схеми виведення близько 20 000 000 000 грн. з банку у 2014 – 2016 роках через афілійовану з банком компанію “ФІНІЛОН”.

Наразі нами розроблено та успішно опробовано декілька шляхів повернення коштів для тих, хто програв ПриватБанку судові процеси раніше.

Допоки справедливість не перемогла питання не закрите.

150+

виграних судових справ проти АТ КБ «Приватбанк» в інтересах «кримських» вкладників.

70

виграних справ зі стягнутою пенею в розмірі, що дорівнює розміру вкладів.

50+

виконавчих проваджень, успішно завершених виконанням на 2021 рік.

20+

супроводжених процесів із “добровільного” виконання АТ КБ «Приватбанк» рішень судів, що набрали законної сили, без звернення до ДВС.

[ FAQ ]

Поширені питання щодо кримських депозитів

Які документи є необхідними для суду?

Документами, що підтверджують факт укладання депозитного договору є оригінал договору та квитанції про внесення коштів на рахунок, але якщо у Вас збереглися лише їх копії, цього також буде достатньо.

У мене неповний комплект документів / взагалі не збереглися документи. Чи можливий суд?

Так, суд можливий. Головне щоб Ви знали номер свого рахунку та суму вкладу. Наразі нами напрацьовані дієві засоби адвокатського розслідування, що дозволяють поновити необхідну для суда інформацію щодо ваших заощаджень.

Чи можу я повернути отриману компенсацію Фонду Захисту Вкладників, та судитися в Україні?

Так, це поширена практика, яка дозволяє вкладнику отримати повний вклад та усі види штрафних санкцій, що на сьогодні може в декілька разів перевищити суму вкладу.

Я програв суд раніше, чи є шанс повернути вклад?

Звичайно, шанси є. Ми позиватимемося до банку з інших підстав та поновимо Ваше порушене право на заблоковані кошти.

Чи можу я судитися, якщо приїхати в Україну немає можливості?

Так. Наразі це не є проблемою. Усі необхідні документи можна оформити дистанційно.

Чи можу я судитися за успадкований вклад?

Так. Але потрібно отримати нотаріальне підтвердження того, що Ви є спадкоємцем померлого клієнта банку.

В мене був заблокований поточний рахунок, чи є практика повернення таких коштів?

Так. Підхід до розгляду справ про заблоковані поточні рахунки є тотожним справам про повернення заблокованого вкладу, але позовні вимоги міститимуть меньше штрафних санкцій.

Чи можна повернути кошти з заблокованого рахунку юридичної особи?

Так. У даному випадку судовий процес відбуватиметься навіть швидше, ніж із вкладом фізичної особи. Швидше тому, що цю категорію справ розглядають господарські суди, які наразі є більш оперативними.

На яку суму можна розраховувати, вигравши справу?

Усе залежить від того, коли ви звернулися до ПриватБанку із заявою про розірвання договору та видачу коштів. Якщо Ви зробили це давно, відсотки будуть значно менші, але у такому випадку збільшується строк нарахування пені. Взагалі Ви можете розраховувати на: суму вкладу, відсотки за вкладом, 3% річних, інфляційні втрати (якщо вклад був у гривні) та на пеню на підставі частини 5 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів”, яка може сягати суми утримуваних банком коштів (вклад та відсотки).