Велика Палата роз'яснила, коли вкладники мають право вимагати від банку пеню за законом про права споживачів

Велика Палата роз'яснила, коли вкладники мають право вимагати від банку пеню за законом про права споживачів

Велика Палата Верховного Суду підтвердила право вкладників вимагати від банку пеню у розмірі трьох відсотків від суми, що утримується, за кожен день прострочення виконання зобов’язання, проте обмежила період можливості нарахування пені моментом набрання чинності рішенням суду про розірвання депозитного договору.

Така позиція Великої Палати була відображена в Постанові у справі № 320/5115/17, розглянутій 9 листопада 2021 р. Вказана справа стосувалася пені на підставі частини 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Грунтуючись на цій нормі, вкладники мали можливість стягувати з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» штрафні санкції у розмірі суми утримуваних банком грошей – так звану пеню у розмірі вкладу та відсотків за вкладом.

Фактично новою Постановою Великої Палати формується правова позиція, яка стане обов’язковою для застосування судами України під час розгляду подібних справ.

Крім того, Велика Палата встановила, що нарахування відсотків за вкладами після розірвання договору неможливе. Після розірвання депозитного договору нараховуються лише 3% річних та індекс інфляції та лише на тіло депозиту.

Неприємною новиною стало те, що Велика Палата зобов’язала позивачів сплатити судовий збір, обґрунтовуючи це тим, що споживчі відносини між сторонами було припинено рішенням суду про розірвання договорів, а на правовідносини щодо виконання грошового зобов’язання, що мають місце після такого розірвання, не поширюється дія умов договорів та Закону про захист прав споживачів, згідно з яким вкладники звільняються від сплати судового збору за подання позовів, пов’язаних із порушенням їх прав.

За словами адвоката Дмитра Дугінова, наразі в судах оперативно відновлюється розгляд раніше зупинених справ цієї категорії. Сподіватимемося, що найближчим часом у провадженні Великої Палати не з’явиться нова справа, яка дасть судам підставу для чергового призупинення справ за кримськими вкладами, тому що відповідно до нашого процесуального закону це право суду, а не його обов’язок.