Олексій Бурлаков: У зв’язку з анексією Криму та окупацією Донбасу багато людей стурбовані пританнями про кредити та депозити на окупованих територіях. Чи відрізняється ситуація у Криму від ситуації на Донбасі?
Дмитро Дугінов: Різниця є. На початку подій у Криму банки почали обмежувати своїх клієнтів у праві доступу до їх депозитних коштів. Але після двох-трьох місяців переговорів із клієнтами гроші повернули. Більшість банків знайшли можливість перевести обслуговування на материкову частину України та вирішити ситуацію із вкладниками.
Наразі головна проблема кримських вкладників — Приватбанк, який не повернув гроші своїм кримським клієнтам. Він в односторонньому порядку заблокував усі рахунки. З того часу минуло більше двох років, а питання не вирішено. Приватбанк сказав, що всю інформацію вкрали окупанти. Безумовно, якісь бази і квитанції залишилися в Криму, але ж електронні бази збереглися.
Водночас, Приватбанк вигадав кілька шляхів, як його кримським клієнтам погасити свою заборгованість за кредитами.
Олексій Бурлаков: То був єдиний банк, який так зробив?
Дмитро Дугінов: Практично так, але Приватбанк мав величезну кількість клієнтів.
У Криму було створено Фонд захисту вкладників, це російська організація, яка взяла на себе зобов’язання Приватбанку. Цей фонд відшкодовував вклади у еквіваленті до 700 тисяч рублів. У кого вклади були більшими, їхали на територію, підконтрольну Україні і подавали до суду. Але більшість депозитних договорів Приватбанку оформлені через електронну систему, і там немає ні печатки, ні підпису працівника банку, а це означає, що документи не мають юридичної сили в суді.
Олексій Бурлаков: А як ситуація на Донбасі?
Дмитро Дугінов: Банківські відділення на непідконтрольних територіях закриті, але практично кожен клієнт може виїхати на неокуповані території та вирішити свої питання.
Дуже складною була ситуація із вкладами пенсіонерів у 2014 році. Вони не могли фізично виїхати, і з’явилися люди, які обіцяли, що поїдуть, знімуть гроші за довіреністю та привезуть їх, але вони здебільшого були шахраями.
Варто зазначити, що правоохоронні органи, хоч і ми до них зверталися, нічого не зробили.
Наталія Соколенко: Чи банки вважають проведення АТО форс-мажором? Якщо людина взяла кредит на квартиру?
Дмитро Дугінов: У кожній конкретній ситуації людина має вести переговори з банком. Вони не хочуть визнавати факту форс-мажору, тому що тоді позичальник має право не виконувати своїх зобов’язань. А банки дуже неохоче розглядають людський фактор і, здебільшого, вимагають погашення кредиту.
Олексій Бурлаков: Що тоді робити людям, які взяли кредит на нерухомість, яка згодом була зруйнована?
Дмитро Дугінов: Якщо є якась можливість, потрібно частково погашати кредит, хоча б по 500-1000 гривень на місяць. Щоб показати, що ви сумлінний клієнт банку. Якщо банк подасть до суду, а, швидше за все, так і буде — клієнт матиме підтвердження того, що він хоч якось погашав свою заборгованість, незважаючи ні на що. У такому разі суд піде на зустріч.
Олексій Бурлаков: Ви представляєте Раду із захисту прав споживачів фінансових послуг — що це за організація?
Дмитро Дугінов: Це організація, яка була створена мною та моїми колегами – юристами та правозахисниками, восени 2014 року. Наша мета — захист інтересів клієнтів банківських установ, зокрема Криму та Донбасу.
Звернутися може будь-яка людина, ми консолідуємо всі знання та зусилля щодо повернення банківських коштів. Допоможемо скласти позов та пройти всі процедури. На жаль, ми не є грантовою організацією.
Джерело: Громадське Радіо