Сума зобов’язань Приватбанку перед кримськими вкладниками перевищує 7 млрд грн. Тільки зараз стало відомо про дивну операцію попереднього керівництва ПриватБанку щодо «кримських» депозитів. Ведучі Тетяна Курманова та Ірина Ромалійська говорять із адвокатом Дмитром Дугіновим про те, як банк передав свої зобов’язання повернути вклади кримчан афілійованої фінансової компанії “Фінілон”.
Тетяна Курманова: Як справи з кримськими вкладниками ПриватБанку?
Дмитро Дугінов: Після націоналізації ПриватБанку у середині грудня 2016 року у всіх кримських вкладників, які вже три роки позбавлені законного права на розпорядження своїми коштами, переданими ПриватБанку у Криму, з’явилися великі надії.
Президент України на телебаченні запевнив усіх, що всі зобов’язання банку гарантовані, після націоналізації вкладники та всі клієнти банку можуть бути на 100% впевнені, що тепер їхні гроші в ще більшій безпеці.
Як виявилося, політика ПриватБанку, яка застосовувалася попереднім керівництвом, а саме повне небажання визнавати своїх кримських клієнтів такими і небажання віддавати гроші під будь-якими приводами, збереглася.
Ірина Ромалійська: Що сталося після анексії?
Дмитро Дугінов: Рахунки всіх клієнтів ПриватБанку в Криму було заблоковано.
Ірина Ромалійська: І зняти гроші було неможливо упродовж усіх трьох років?
Дмитро Дугінов: Так. У 2014 році невеликі суми розблокували деяким кримчанам, які переїхали на материк, надали до банку довідку, що вони вже зареєстровані на материковій частині України. Але то були дуже незначні суми, а депозити не видавалися.
Ірина Ромалійська: Після націоналізації банку виникла надія, що ситуація вирішиться?
Дмитро Дугінов: Минулого разу в етері я розповідав, що новий голова правління банку пан Шлапак на прес-конференції на початку лютого повідомив, що банк розглядає можливість виконання своїх зобов’язань перед кримчанами, але за однієї умови: отримання від держави нової докапіталізації у розмірі близько 14 мільярдів гривень.
Через деякий час мені до рук потрапив лист — офіційне звернення пана Шлапака до прем’єр-міністра Гройсмана, в якому він описує ситуацію та просить у нього 14 мільярдів.
Найцікавіше зі змісту цього листа стало відомо: виявляється, ще в листопаді 2014 року ПриватБанк усі свої зобов’язання передав фінансовій компанії “Фінілон”.
Тетяна Курманова: Розкажіть докладніше, що то за компанія?
Дмитро Дугінов: Вона є афілійованою із ПриватБанком, у співзасновниках компанії є ПриватБанк. У 2014 році, згідно з договором поступки боргу, всі зобов’язання перед кримськими вкладниками ПриватБанк передав компанії ФІНІЛОН. У листі також написано про те, що банк для виконання ФІНІЛОНом зобов’язань перед кримчанами перерахував їм 8 215 457 404 грн 28 копійок. На той час це вся сума заблокованих навесні 2014 року коштів. Але, як пише в цьому листі пан Шлапак, компанія ФІНІЛОН ці зобов’язання не виконала.
Більше того, кримська нерухомість ПриватБанку вартістю 203 мільйони гривень, також була продана компанії Фінілон, і банк отримав за неї ці гроші.
Тепер виходить, що, по суті, ПриватБанк не є належною стороною в ході судових розглядів.
Ірина Ромалійська: А що зараз із компанією ФІНІЛОН?
Дмитро Дугінов: По суті, цю компанію можна назвати «Роги і копита». Це афілійована компанія, яка має директора, кілька співробітників, за інформацією пана Шлапака, зараз на рахунках компанії 62 мільйони гривень. У них навіть є сайт, на якому розміщені контакти та розташовані вони у тій самій будівлі, що й офіс ПриватБанку у Дніпрі.
Ми неодноразово надсилали їм адвокатські та інформаційні запити із проханням прокоментувати ситуацію, але ці листи до них не доходять. Вони просто не забирають їх.
Чим це може загрожувати кримським вкладникам? З одного боку, згідно з номами законодавства, передача боргу без повідомлення про це самого кредитора (кримських вкладників) є юридично нікчемною.
Але ми чудово знаємо, щоб отримати гроші від ПриватБанку, кримські вкладники були змушені подавати позови до суду і позиватися до 2-2,5 років до стадії виконавчого провадження, яке блокується.
Те саме може статися і з компанією Фінілон. Якщо уряд не дасть банку ці 14 мільярдів (а я не впевнений, що вони дадуть ці гроші), ПриватБанк матиме чудову правову позицію. Вона дуже шкутильгатиме, але це не зупинить їх у тому, що вони оскаржуватимуть у судах усіх рівнів все, що стосується визнання цього договору переуступки боргу недійсним.
Тетяна Курманова: Після націоналізації ПриватБанку змінилося ставлення до вкладників хоча б у рамках судових позовів?
Дмитро Дугінов: Ні, на жаль, нічого не змінилося. Судові процеси, що були розпочаті до націоналізації, продовжуються зараз, позиція банку залишається тією ж. Єдине, що змінилося — письмова позиція банку. Вони, відповідаючи на наші заяви, на звернення вкладників, говорять про те, що кримське питання поставлене банком перед керівництвом держави в особі Мінфіну та в цілому Кабміну, тому всі питання, пов’язані з вкладами кримчан, будуть вирішені лише після того, як буде отримано. те чи інше рішення уряду.
Тетяна Курманова: Раніше ви розповідали про судові позови, які виграли вкладники, але суд блокує стягнення сум?
Дмитро Дугінов: Так, ситуація залишається такою самою. 16 лютого було скасовано четверте рішення про заборону виконавчої служби стягувати у примусовому порядку кошти з ПриватБанку. Ми думали, що після націоналізації нехай не відразу, але поступово банк почне виконувати свої зобов’язання, зокрема, під час виконавчого провадження. Але це не так.
27 лютого Окружний суд Дніпропетровської області за заявою ПриватБанку знову заборонив виконавчій службі стягувати з ПриватБанку в примусовому порядку суми депозитів за кримськими вкладами за рішеннями, які вже набрали чинності. Нічого не змінилось. Держава заборонила сама собі виконувати те, що вона зобов’язана.
Тетяна Курманова: Сума, озвучена у листі, на який ви посилаєтеся, є адекватною?
Дмитро Дугінов: Цю суму 8 215 000 взято з фінансової звітності банку станом на 30 травня 2014 року. Вона включає всіх вкладників, але зараз більшість вкладників, які відкривали депозити в ПриватБанку в Криму отримали свої гроші від російського фонду захисту вкладників. Тому сума, яку ПриватБанк має повернути своїм кримським вкладникам, які не зверталися та не отримували компенсацію від РФ, суттєво менша. Але у зв’язку з тим, що ПриватБанк довго не виконує своїх зобов’язань, у ході судових розглядів, що тривають роками, позивачі збільшують позовні вимоги, штрафні санкції: суми депозитів збільшуються незначно, а штрафні санкції досягають колосальних обсягів.
Якщо ПриватБанк зараз у добровільному (щодо) порядку не почне виконати зобов’язання перед своїми кримськими клієнтами, у результаті за рішенням судів, які набудуть законної сили, заборгованість банку перед клієнтами зросте в десятки разів. Швидше за все, через те, що держава блокує виконання рішень, вкладники будуть змушені звертатися до ЄСПЛ.
Ірина Ромалійська: Чи закінчені на національному рівні процеси?
Дмитро Дугінов: Маса. Наразі у виконавчій службі Дніпра перебуває понад 600 виконавчих проваджень — це ті, хто пройшов усі три інстанції та перебуває на стадії примусового стягнення. Ми розпочинаємо нашу роботу над поданням позовів до ЄСПЛ щодо держави Україна у зв’язку з тим, що держава більше року не може забезпечити виконання рішень судів.
Тетяна Курманова: У мене складається відчуття, ніби ситуація затягується навмисно, навіщо це? Адже штрафні санкції зростають, а це найгірше для держави.
Дмитро Дугінов: Так, гірше для держави. Доводиться констатувати. І люди в керівництві банку, і керівництві держави через якийсь час залишать посади — люди розуміють, що зараз вони можуть відкрито порушувати законодавство. А вкладники будуть змушені подавати позови до ЄСПЛ, після чого держава Україна має відшкодовувати гроші. Але що таке «держава Україна відшкодовуватиме гроші»? Гроші відшкодовуватимуться з державного бюджету, який формується з податків, які збирають із кожного громадянина.
Тетяна Курманова: Що робити громадянам, правозахисникам у цій ситуації?
Дмитро Дугінов: Мінфін за розпорядженням прем’єр-міністра вивчає це питання щодо можливості докапіталізації банку в даних сумах. Мінфін, Нацбанк на наші запити відповідає тим, що відповідні державні органи займаються вирішенням цієї ситуації.
Але до цього процесу не залучено ні самих вкладників, ні їхніх представників, ні правозахисників. Найближчим часом ми збираємося провести великий круглий стіл із залученням як самих вкладників, так і їхніх представників, правозахисників, представників керівництва Мінфіну та ПриватБанку. Я сподіваюся, керівництво цих установ прийде, бо питання зайшло надто далеко. Але вирішити його відносно мирним і взаємним способом, незважаючи на це, все одно можливо.
Джерело: Громадське Радіо